Теорія хімічного запалення простати

March 27th, 2008 by


« Лікування мікоплазмозу   |   ЗАПАЛЕННЯ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ »

Реалізація хімічного запалення передміхурової залози здійснюється за допомогою інтрапростатічеського сечового рефлюксу - одного з основних механізмів розвитку будь-якої форми запалення простати.

Для розвитку хімічного запалення в передміхуровій залозі необхідно 4 умови:

1. Високий тиск в уретрі у момент сечовипускання із-за анатомічної або функціональної обструкції.

2. Наявність певного рефлексу простатичних проток, що приводить до рефлюксу сечі в передміхурову залозу.

3. Стерильна сеча.

4. Відсутність патогенних бактерій в уретрі.

Сприяючим чинником є анатомічна будова вивідних проток периферичної зони передміхурової залози, сприяюча проникненню сечі.

смотреть кино онлайн

В результаті занедбаності сечі запускається комплекс запальних тканинних реакцій з розвитком набряку і виробленням медіаторів запалення, що приводить до порушення нервової і гуморальної регуляції тонусу гладком’язових волокон уретри і передміхурової залози, що зрештою приводить до динамічної обструкції унаслідок активації ai-адренорецепторів і новим інтрапроста-тічеськім сечовим рефлюксам, що викликають асептичне запалення.
На думку авторів цієї теорії B.E.Person і G.Ronquist (1996), урати є речовиною, що запускає цю стерильну запальну відповідь.

Непрямим підтвердженням цієї теорії є дані рандомізірованного контрольованого дослідження, що показало статистично значуще зменшення «ступеня дискомфорту», що оцінюється за спеціальною шкалою, при застосуванні аллопурінола в порівнянні з плацебо.


Tags: , , , , , ,

Етіологія і патогинез


Схожі записи

RSS Feed